У класі обдарована дитина

Діагностика обдарованості

Кого ж можна вважати обдарованими? У літературі зустрічаються твердження, що тільки 2-6 % людей можна вважати обдарованими. Численні ж дослідження показують, що із задатками обдарованості, здатністю до ефективної плідної діяльності народжується кожна психічно нормальна людина. А ось спрямованість і ступінь обдарованості різні. Подальша доля дару залежить від мікро-, мезо- й макросередовища, де живе і формує своє «я» людина. Варто помітити, що в діагностиці обдарованості критерій випередження (випереджального розвитку) не універсальний. Крім того, поки недостатньо з'ясовано, як пов'язані високі досягнення дітей та їх емоційна залученість: що є причиною, а що наслідком.

То ж виявлення обдарованості, спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики.

З чого ж починається робота практичного психолога? Насамперед із створення та застосування системи пошуку обдарованих дітей. Цей пошук здійснюється у багатьох сферах і за різними критеріями.

 Комплексне психологічне обстеження всіх учнів по класах , дає можливість виділити дітей, цікавих з точки зору їхніх, можливо, більших, ніж в однолітків, перспектив інтелектуаль­ного розвитку. Діагностична програма комплексного масового обстеження у пов­ному її обсязі повинна включати:

·        опитування з використанням психологічного інструментарію;

·        спостереження, що здійснюються психологом та вчителями;

·        бесіди з класними керівниками, вчителями;

·        матеріали, отримані за допомогою анкетування батьків;

·        аналіз результативності письмових робіт учнів, участі в олімпіадах, змаганнях, конкурсах, захисту робіт МАН та у виховних заходах;  

·        психодіагностика у процесі тренінгу.

Тренінг - як додаткова форма освіти дає змогу створити  адекватні умови для виявлення обдарованих дітей. До таких умов слід віднести:

•   пошук кандидатів на масиві всіх учнів класу;

•   цілеспрямоване спостереження за дитиною у процесі її роботи за прог­рамою, яка вимагає напруженої розумової діяльності;

•   поетапний підхід до ідентифікації;

•   реальна можливість для кожної дитини спробувати власні сили у межах ускладненої програми та можливість виходу з неї без будь-яких ускладнень.

Наступний важливий крок - аналіз результатів проведеної роботи. Відповідно якого формується Банк даних здібних й обдарованих учнів. На кожного з цих учнів класним керівником заповнюється анкета обдарованої дитини. В ній вказуються особистісні дані, характеристика типу обдарованості, інтереси, залучення учня до позакласної  роботи, нагороди. 

Поряд з цим здійснюється психолого-педагогічне діагностування сімей ОД з метою вивчення сімейного оточення дитини, стосунків між батьками й дітьми, атмосфери сім’ї з метою визначення засобів, форм та методів психолого-педагогічного впливу на батьків (Рекомендовані методики: Тест батьківського ставлення Варга, Століна та програми вивчення сім’ї).

Однак виявлення ОД – це тільки  початок шляху. Найважливіший – інший: психологічно й педагогічно грамотно організувати роботу з ними, розвиваючи їхні здібності і нахили.

Категорія здібних та обдарованих учнів повинна постійно знаходитись в центрі поля зору педагога та психолога. Подальше спрямоване спостереження за ОД здійснюється за допомогою картки спостереження за інтелектуальним розвитком учня, зорієнтованої на виявлення та діагностику обдарованості. В основу картки, покладені «Шкали для рейтингу поведінкових характеристик обдарованих дітей»: пізнавальні, мотиваційні, лідерські  та творчі характеристики учня. Вона допомагає чітко орієнтуватися в основних ознаках обдарованості й утримувати цей аспект педагогічної діяльності в полі уваги, а також використовується під час вивчення динаміки інтелектуального розвитку учнів на тренінгових заняттях.

На основі психологічного аналізу вчителям розробляються рекомендації для роботи з творчими, здібними учнями.

З метою психологічної підтримки здібних та ОД  великий об’єм уваги психологічною службою спрямований на  підтримку та розвиток виявлених здібностей, а це: консультації, розвиваючі ігри, кінолекторії.

При  вивченні  рівня пізнавальної активності учнів, дослідженні рівня розвитку загального інтелекту,  невербальних здібностей  можна використовувати  наступні методики:

Анкета вивчення мотивів навчальної діяльності

Цю анкету розроблено Б. К. Пашнєвим. Анкета дозволяє виявити ставлення учня до восьми основних мотивів навчальної діяльності методом парного відбору. Анкета складаєть­ся з 28 пунктів, кожний з яких містить пару тверджень, що відображають два з восьми мотивів навчальної діяльності. Анкету сконструйовано таким чином, що дозволяє зіставити між собою вісім основних мотивів навчаль­ної діяльності та виявити ті з них, яким найбільше та найменше віддається перевага.

Мотиви в анкеті позначено літерами алфавіту:

А — зовнішнього примушення, уникнення покарання;

Б — соціально орієнтований обов'язку й відповідальності;

В — пізнавальний;

Г — престижу;

Д — матеріального благополуччя;

Е — отримання інформації;

Ж — досягнення успіху;

З — орієнтації на соціально залежну поведінку.

Опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності учнів

Цей опитувальник розроблено Б. К. Пашнєвим. Опитувальник дозволяє визначити рівень пізнавальної активності учня і порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. Пізнавальна та розумова активність лежать в основі будь-якої навчальної діяльності школяра на всіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальна активність — це міра розумового зусилля, що спрямована на задоволення пізнавального інтересу, й містить у собі:

·               швидкість психічних процесів;

·               легкість пробудження активності;

·               напруженість;

·               потребу в розумових зусиллях і враженнях;

·               наполегливість у засвоєнні нового матеріалу і низку інших показ­ників.

Опитувальник складається з 52 питань, з яких 42 спрямовані на вивчення пізнавальної активності, а 10 — на дослідження щирості або соціальної бажаності відповідей. Існують показники норми для учнів віком від 9 до 17 років, окремо для хлопчиків і дівчаток.