Діагностика обдарованості
Кого ж можна вважати обдарованими? У літературі зустрічаються твердження, що тільки 2-6 % людей можна вважати обдарованими. Численні ж дослідження показують, що із задатками обдарованості, здатністю до ефективної плідної діяльності народжується кожна психічно нормальна людина. А ось спрямованість і ступінь обдарованості різні. Подальша доля дару залежить від мікро-, мезо- й макросередовища, де живе і формує своє «я» людина. Варто помітити, що в діагностиці обдарованості критерій випередження (випереджального розвитку) не універсальний. Крім того, поки недостатньо з'ясовано, як пов'язані високі досягнення дітей та їх емоційна залученість: що є причиною, а що наслідком.
То ж виявлення обдарованості, спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики.
З чого ж починається робота практичного психолога? Насамперед із створення та застосування системи пошуку обдарованих дітей. Цей пошук здійснюється у багатьох сферах і за різними критеріями.
Комплексне психологічне обстеження всіх учнів по класах , дає можливість виділити дітей, цікавих з точки зору їхніх, можливо, більших, ніж в однолітків, перспектив інтелектуального розвитку. Діагностична програма комплексного масового обстеження у повному її обсязі повинна включати:
· опитування з використанням психологічного інструментарію;
· спостереження, що здійснюються психологом та вчителями;
· бесіди з класними керівниками, вчителями;
· матеріали, отримані за допомогою анкетування батьків;
· аналіз результативності письмових робіт учнів, участі в олімпіадах, змаганнях, конкурсах, захисту робіт МАН та у виховних заходах;
· психодіагностика у процесі тренінгу.
Тренінг - як додаткова форма освіти дає змогу створити адекватні умови для виявлення обдарованих дітей. До таких умов слід віднести:
• пошук кандидатів на масиві всіх учнів класу;
• цілеспрямоване спостереження за дитиною у процесі її роботи за програмою, яка вимагає напруженої розумової діяльності;
• поетапний підхід до ідентифікації;
• реальна можливість для кожної дитини спробувати власні сили у межах ускладненої програми та можливість виходу з неї без будь-яких ускладнень.
Наступний важливий крок - аналіз результатів проведеної роботи. Відповідно якого формується Банк даних здібних й обдарованих учнів. На кожного з цих учнів класним керівником заповнюється анкета обдарованої дитини. В ній вказуються особистісні дані, характеристика типу обдарованості, інтереси, залучення учня до позакласної роботи, нагороди.
Поряд з цим здійснюється психолого-педагогічне діагностування сімей ОД з метою вивчення сімейного оточення дитини, стосунків між батьками й дітьми, атмосфери сім’ї з метою визначення засобів, форм та методів психолого-педагогічного впливу на батьків (Рекомендовані методики: Тест батьківського ставлення Варга, Століна та програми вивчення сім’ї).
Однак виявлення ОД – це тільки початок шляху. Найважливіший – інший: психологічно й педагогічно грамотно організувати роботу з ними, розвиваючи їхні здібності і нахили.
Категорія здібних та обдарованих учнів повинна постійно знаходитись в центрі поля зору педагога та психолога. Подальше спрямоване спостереження за ОД здійснюється за допомогою картки спостереження за інтелектуальним розвитком учня, зорієнтованої на виявлення та діагностику обдарованості. В основу картки, покладені «Шкали для рейтингу поведінкових характеристик обдарованих дітей»: пізнавальні, мотиваційні, лідерські та творчі характеристики учня. Вона допомагає чітко орієнтуватися в основних ознаках обдарованості й утримувати цей аспект педагогічної діяльності в полі уваги, а також використовується під час вивчення динаміки інтелектуального розвитку учнів на тренінгових заняттях.
На основі психологічного аналізу вчителям розробляються рекомендації для роботи з творчими, здібними учнями.
З метою психологічної підтримки здібних та ОД великий об’єм уваги психологічною службою спрямований на підтримку та розвиток виявлених здібностей, а це: консультації, розвиваючі ігри, кінолекторії.
При вивченні рівня пізнавальної активності учнів, дослідженні рівня розвитку загального інтелекту, невербальних здібностей можна використовувати наступні методики:
Анкета вивчення мотивів навчальної діяльності
Цю анкету розроблено Б. К. Пашнєвим. Анкета дозволяє виявити ставлення учня до восьми основних мотивів навчальної діяльності методом парного відбору. Анкета складається з 28 пунктів, кожний з яких містить пару тверджень, що відображають два з восьми мотивів навчальної діяльності. Анкету сконструйовано таким чином, що дозволяє зіставити між собою вісім основних мотивів навчальної діяльності та виявити ті з них, яким найбільше та найменше віддається перевага.
Мотиви в анкеті позначено літерами алфавіту:
А — зовнішнього примушення, уникнення покарання;
Б — соціально орієнтований обов'язку й відповідальності;
В — пізнавальний;
Г — престижу;
Д — матеріального благополуччя;
Е — отримання інформації;
Ж — досягнення успіху;
З — орієнтації на соціально залежну поведінку.
Опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності учнів
Цей опитувальник розроблено Б. К. Пашнєвим. Опитувальник дозволяє визначити рівень пізнавальної активності учня і порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. Пізнавальна та розумова активність лежать в основі будь-якої навчальної діяльності школяра на всіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальна активність — це міра розумового зусилля, що спрямована на задоволення пізнавального інтересу, й містить у собі:
· швидкість психічних процесів;
· легкість пробудження активності;
· напруженість;
· потребу в розумових зусиллях і враженнях;
· наполегливість у засвоєнні нового матеріалу і низку інших показників.
Опитувальник складається з 52 питань, з яких 42 спрямовані на вивчення пізнавальної активності, а 10 — на дослідження щирості або соціальної бажаності відповідей. Існують показники норми для учнів віком від 9 до 17 років, окремо для хлопчиків і дівчаток.
Немає коментарів:
Дописати коментар